Межа між будинком і довкіллям
Оболонка відділяє опалюваний об’єм від зовнішнього повітря, ґрунту та неопалюваних просторів. Вона включає стіни, дах, підлогу, вікна й двері разом зі стиками. Початкова задача — провести цю межу на планах і розрізах без суперечностей. Гараж або підвал не стає частиною теплого об’єму лише тому, що він конструктивно з’єднаний із будинком.
Кілька функцій в одній конструкції
Теплоізоляція зменшує теплопередачу, повітронепроникний шар обмежує витоки, а водозахист протидіє опадам чи ґрунтовій воді. Це різні функції; іноді їх виконує один матеріал, але такий збіг потрібно довести для конкретного застосування. На переходах між дахом, фасадом і основою важливі безперервність кожного шару та можливість висихання конструкції.
Геометрія впливає на потребу
За інших однакових умов більша площа зовнішніх огороджень збільшує можливий теплообмін. Скління додає сонячні надходження, освітлення та ризик перегріву, тому його не оцінюють лише за коефіцієнтом U. Компактність, орієнтація, затінення й площа вікон мають увійти до енергетичної моделі разом. Річний баланс не замінює окремої перевірки пікової потреби в теплі.
Порядок узгодження
Спочатку зафіксуйте теплий об’єм, далі склад огороджень, потім стики й інженерні проходки. Заміна вікна або перенесення каналу вентиляції може змінити раніше погоджений вузол. Для приймання потрібні креслення та контроль прихованих шарів, а не лише товщина утеплювача в кошторисі. Перейдіть до окремих рішень для стіни, даху й фундаменту, зберігаючи на кожному з них одну й ту саму межу оболонки.